... отже далі.
Індіана - я проїхав невеличкий шматочок вночі, але через туман від близкості озера Мічіган майже нічого не було видно.
Мічіган - штат явно бідний, стан дорожнього полотна сильно змінився, таке враження було, що його трохи підлатали і все. Я ж їхав в основному по інтерстейтам, це головні зв'язуючі дороги в США. Вибоїни ще ті.
Доїхавши до Детройта я був вражений, місто помирає. Люди виїжджають звідти. Той факт що місто банкрот явно показує ситуація в даунтауні. Половина офісних будівель в лізінгу. Світло там не горить, дороги просто страхіття. Діє принцип "більша швидкість - менше ям". Заїхав подивитися в спальний район там сміття усюди і чорні одні позалишалися. Стоять на вулиці, прям як в ГТА, дивляться кого б обчистити чи виставити. Але я приїхав туди тільки заради музею. На відмну від більшості людей які мріють побувати у Голівуді, Вегасі або Сан-Франциско, для мене головним місцем "паломництва" був Музей Генрі форда у Детройті. Я вам не можу навіть передати як там круто, це просто мрія. Там ВЕЛИЧЕЗНА територія і зібрана колекція автомобілів від самого початку часів і не тільки. Америка то є автомобільна держава і це її так скажемо релігія - свобода переміщення і можливості кожному жити і подорожувати туди куди ти хочеш. Я зайшовши до центрального холу розказав касирці що я проїхав заради цього музею 3 дні і вона вражена цим фактом одразу дала мені знижку декілька долларів! Заплатив я 15.25$
Що може бути краще, ніж доторкнутися до легентарного форду "Т" ? А посидіти?
Приєднання файлів:
IMG_6814.jpg
Подивитися на авто президентів і зокрема мого улюбленого президента США Рональда Рейгана, який розвалив СРСР
Приєднання файлів:
IMG_6671.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6865.jpg
Вся історія автопрому перед очима...
Приєднання файлів:
IMG_6694.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6704.jpg
Там і люкс і спорт...
Приєднання файлів:
IMG_6858.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6751.jpg
Там не тільки авто, там і залізниця і літаки, і народне господарство...
Приєднання файлів:
IMG_6767.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6787.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6832.jpg
Мені дуже сподобалося, весь музей це величезний розважальний комплекс там є де і поїсти, і кіно подивитися, і подивитися на фабрику і полігон фордів, та навіть і історію повчити. Я був у захваті. Збулася, так скажу, моя заповітна мрія... від'їзжав з Детройта щасливий.
Добавлено спустя 47 минут 10 секунд:Міста Толедо та Клівленд я об'їхав по окружній дорозі, стояти в пробках заради сумнівної насолоди від огляду цих міст я ненаважився. Цей штат Огайо відразу зустрів рівною дорогою. Я скажу так, це перший східний штат в якому вже все "нормально" з дорожним покриттям, новенький асфальт і прекрасна розмітка. Тільки тут я нарешті побачив, що в Америці можуть будувати нормальні дороги хорошої якості світового рівня. До того я був в шоці від того, як вони відносяться до своєї "кровоносної" системи країни.
Невеличкий відступ. На трассах федерального рівня між штатами - інтерстейтах є так звані "рест-зони" аби люди відпочили від кермування, сходили в туалет, купили якихось снеків і води, а також походу дізналися про туристичні принади конкретного штату чи каунті. В цих рест-зонах я пару разів залишався на ночівлю. Вони всі різноманітні і кожна радує подорожніх своїм комфортом. Цьому треба в них повчитися. Нам таке не завадило б також, а то як згадаю наші туалети, то моторошно стає. Хоча варто відмітити, що у нас цю функцію рест-зон взяли на себе деякі автозаправні станції, де люди можуть все те саме зробити. Перша рест-зона при заїзді в будь-який штат особлива, вона має типу інформаційно-культурного центру інформації. Вдень там часто працюють люди які дають поради де краще відпочити або що побачити по дорозі. Нормальний ход. Дуже мудре рішення. Далі я прикріплю пару фоток цих зон відпочинку з різних штатів.
Приєднання файлів:
IMG_6473.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6474.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6542.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6543.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6559.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6562.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6910.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6914.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6916.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6545.jpg
Добавлено спустя 1 час 14 минут 49 секунд:Далі я заїхав у Пенсильванію. Цей штат і місто Філадельфія мали стати моїми домашніми ще на пів року, проте не судилося. Проїзджаючи Пенсильванію я був сповнений оптимізму і посміхався як нагадує цей інформаційний знак.
Приєднання файлів:
IMG_6911.jpg
Для того щоб дістатися самої Філаделфії треба переїхати гори Аппалачі. Це хребет що пересікає Східну частину континенту з півночі на південь. Гори невеликі, проте їдеш як на цих американських гірках то вверх то вниз. Дороги практично ідеальні. Чим ближче до столиці, тим краще дорога.
Приєднання файлів:
IMG_6919.jpg
Доречі, цікавим є той факт як організовані інформаційні таблички. Перед кожним з'їздом є інформаційні щити, які показують які ресторани швидкого харчування, які готелі і які АЗС ти зможеш знайти з'їхавши з трасси. Дуже зручно і інформативно. Ось такі.
Приєднання файлів:
IMG_6922.jpg
Приїхавши у Філадельфію я першим ділом відвідав Український центр. У Філадельфії жеж проживає найбільша українська діаспора в Америці. Тому я одразу поїхав туди, все ж таки українці.
Приєднання файлів:
IMG_6937.jpg
Інституція велика, в коридорах люди розмовляють українською з американським акцентом. Там недільна школа, дітей вчать мови і культури. Там жеж координуються і проходять більшість українських заходів в США. Тут жеж центр по збору коштів для допомоги в АТО і т.д і т.п. Корочше кажучи моя мета була поговорити там з місцевими і попросити пораду про район в якому краще зняти квартиру, взнати де українські ресторани і все таке. Воно ж важко відірваним жити. Зайшов в офіс там де ця "фундація українців ФілЯдельфії"... з порогу питають "в чому справа?" ну думаю добре, вони ж мислять англійською, а не українською тому нормально для них використовувати цей зворот. Ну кажу так і так я приїхав перший день хочу попросити пораду про місцеві порядки і життя. Мнялися-мнялися, соплі жували-жували, шось там таке мені пробормотіли, всі зайняті і корочше зовсім не привітні. Нічого конкретно не порадили, якісь загальні фрази більш нічого. Добре, що хоч пароль на вай-фай дали. Ну я посміхнувся, подякував і зрозумів, що сенсу тут сидіти немає і поїхав до друзів американців. Три дні пожив у них і тим часом проїздив це місто як кажуть "вдоль и поперек". Воно дуже брудне, дороги щось середне між Чикаго і Детройтом. Парковка дуже дорога усюди, мінімум 16 долларів в день, якщо знайдеш там місце на паркінгу. Дуже некомфортне і непривітне. Пісня Брса Спрінгстіна "Стритс оф Філаделфія" то тупо так і є насправді, хоча на центральному бульварі наш прапор висить поруч з усіма іншими країнами... приємно (нажаль фотку не зміг зробити).
Спальні райони насичені чорнотою, ціни на житло нереальні, вони постійно пропонують якісь телефони крадені і таке враження, що вони взагалі не працюють, просто цілими днями сидять п'ють пиво, курять і лаються на те шо їм Америка нічого не дає. На третій день перед очима серед білого дня чорний ледь не вбив ножем білого хлопця... я викликав поліцію. Я вже про те розповідав. Згідно зі статистикою там щоночі мінімум два вбивства. Я був абсолютно не готовий в такому місті жити. Тому вирішив рухатися на південь. Перед тим я змінив масло в автомобілі.
Приєднання файлів:
IMG_6964.jpg
Заплатив на експрес станції 34.78$ і рушив у дорогу. Філадельфія на%уй.
Приєднання файлів:
IMG_6961.jpg
Далі штати Меріленд і Вірджинія - Балтімор нічим не вразив, місто як місто.
Вашингтон - сірий і похмурий від державних будівель. Я бачив Білий дім і всі ті їхні сади і обеліск. Нічого мене не вразило, все якесь неживе, просто місто клерків. Навіть бордюр порушений. Все штучне там. Дороги правда ідеальні, столиця все-таки.
Приєднання файлів:
IMG_6984.jpg
Приєднання файлів:
IMG_6972.jpg
Важко уявити, що в такому похмурому місці вирішують долі світу. Вразило те, що зранку всі ці держслужбовці бігають косяками аби підтримувати фізичну форму. Якась чудасія, загальне запаморочення і масовий психоз. Заслуговує на увагу лише одна історія. Вашингтон забитий поліцією, таке враженні інколи що їх там забагато. Отже, я задивився на телефон який працює в мене як навігатор, я ж дороги не знаю. І виїхав на жовтий який на перехресті як я проїзжав став червоний. Ну мене одразу і спинили включивши маячки за мною. Я включив аварійку, протягнув трохи до безпечного місця і став. Опустив скло і чекаю. Йдуть два копа з двох сторін, підходить до мене чорний такий поліцейський і каже давай права. Поки я доставав він каже, причина зупинки "проїзд на червоне світло і створення аварійної ситуації". Я йому передаю права в мене ж Вайомінг написано на них і номери з Вайомінгу. Кажу йому, сер я перший раз приїхав аж з Вайомінга побачити столицю і білий дім. Кажу я просто задивився на навігатор. Він подивився, дійсно навігатор показує куди їхати, зрозумів шо я з "дикого заходу" приїхав сюди на Бьюїку 5 метровому і каже... будь обережним надалі. Віддав мені права і вони пішли. Отаке... я зрозумів, шо треба рухатися далі на південь...