Цитата:
Моя машина розбита в какашку.
Моя дитина лишилася живою просто дивом: саме в той момент він був у автокріслі і пристібнутий, а це буває вкрай рідко. Тому дитина обійшлася вавкою на голові, підозрою на струс мозку. Але - жива.
Коли теоретично уявляєш нашу "справедливу" суддівську систему, нашу об*єктивність ментів і т.д., то це не так крає серце, як коли стикаєшся з цим особисто. Коли ж стикаєшся особисто, то наступає відчай, заціпеніння. Від розуміння, які насправді ми всі беззахисні. Абсолютно. Беззахисні ми і наші діти. Навіть якщо на кону життя.
Вчора о 21 я їхала у крайньому лівому ряду по вулиці Братиславській. Ззаду підпер лексус, який засліпив мене фарами дальнього світла - хто не знає, саме так у нас "просять" пропустити. Праві ряди були забитими через жвавий потік. Тому ні я не могла перебудуватися, ні він об*їхати по правому ряду. Але ж йому, бачте, треба! Він спішить! Я була засліплена і блимнула протитуманним ліхтарем, аби він відсунувся і не сліпив. Тоді ж подивилася на спідометр - 65 км на годину. Лексус проігнорував, продовжував сліпити. Я поправила дзеркало заднього виду, щоб фари не били в очі. Тоді водій лексуса зірвався і поїхав у об*їзд по зустрічній, через подвійну суцільну.
Повертаючись назад у мій ряд, лексус мене "підрізав" (я зафафакала), а потім раптово дав по гальмах. Смуга перед нами була порожня. Тут три версії: або це класичний розвод на дорозі, або чувак хотів мене "полякати", але не розрахував і загальмував надто близько від мене, або хотів вийти і дати в морду за "наглість" - не пропустила, обфафакала. Як би там не було, я не встигла загальмувати і впилялася в нього. Не встигла загальмувати до зупинки просто фізично - відстань була мінімальна. Оскільки я таки почала гальмувати, наша машина просіла і пірнула під його бампер. Результат - наша машина розбита в пух і прах, а у нього лише подряпина на бампері.
Одразу ж зупинилися свідки - водій з зустрічки і водій, який виїздив із заправки. Обоє лишилися дати показання, в яких сказали все, як було - тобто те саме, що кажу я. Ще коли свідки тільки підійшли, і при нас обох почали казати, що бачили, водій лексуса з ментовськими номерами АА2308МІ Сідорко (чи Сидорко) Олександр Євгенович сказав: "Я сейчас тоже своим свидетелям позвоню и они все что нужно скажут". Він вийшов з машини один, в машині нікого не було. Поки їхали ДАЇ, приїхала крута хонда, з неї вийшов лівий чувак. Коли приїхали ДАЇ, я написала все, як було. Те саме зробили свідки-водії. Але чоловік з хонди назвався попутником Сідорко і теж дав показання як свідок. Було складено два протоколи. У моєму було написано, що я не вибрала безпечну швидкість, не зорієнтувалася в дорожній обстановці, не вибрала безпечну дистанцію. Я ще раз написала, що було і що я не згодна з такою постановкою питання у протоколі.
Суд призначили на наступний день на 10 ранку. Оскільки ми не знайшли за ніч адвоката, то приїхали туди і написала клопотання про перенесення справи. Суддя переніс на завтра на 10.30. Одразу за нами прийшов Сідорко і ми сказали, що хочемо бути у нього на слуханні як свідки. Ще у нього на слуханні сидів Сергій від газети "24" і записував все на диктофон. І тут виявляється, що у Сідорко в протоколі немає ЖОДНОГО СЛОВА про дальнє світло, про обгін через подвійну суцільну, про виїзд на зустрічку, про підрізку. У його протоколі свідчення очевидців не врахували ВЗАГАЛІ, взявши за основу свідчення водія лексуса і "пасажира" з лівої хонди. Згідно з тим протоколом, він їхав у крайній лівій смузі, я їхала за ним. Враз перед ним виникла перешкода, він різко загальмував і я в нього впилялася. Наші свідчення на справі не були взяті до уваги, йому віддали права і визнали невинним. Свідчення очевидців суддя не переглядав, спирався тільки на протокол, де ні слова правди не було сказано. Гальмівного шляху на дорозі ні у нього, ні у нас немає, оскільки машини з АБС.
Після засідання у кабінеті лишився журналіст і спитав "чисто по-человечески", чи розуміє суддя, що відбулося насправді. Суддя сказав, що розуміє. Тоді журналіст спитав, чи це був дзвінок зверху? Суддя пересмикнув плечима.
Мій суд буде завтра. За логікою, мене визнають винною. Шансів дуже мало. Водій лексуса не має каско і виставляє рахунок. З якихось причин НІХТО не зафіксував те, що у нього лише подряпаний бампер. Скільки він нам виставить? Чи вистачить 25 тисяч автоцивілки? Навряд.
Сьогодні я пішла до головного управління ДАЇ і написала скаргу на патрулів, які склали протокол, який суперечить свідченням очевидців і щодо залучення підставних свідків.
Я маю три варіанти розвитку подій. 1. максимально затягувати справу і десь шукати [censored] ще ширший. 2. спробувати піти шляхом справедливості, притягнувши завтра свідків на суд і адвоката. 3. змиритися з усім.
У будь-якому разі, моя родина піддавалася смертельній небезпеці. Якби не дай Бог щось сталося, Сідорко не поніс би відповідальності. Мало того, кримінально відповідальнсть понесла б я. Справедливості немає взагалі. Всі слова перекручуються. Суддя приймає до розгляду відверті фантазії.
Що я хочу робити після.
1. просити всіх знайомих журналістів розміщувати у своїх газетах, блогах і т.д. інформацію про цю історію. Не лише про цю! Це лише ілюстрація того, які ми всі беззахисні перед...гм... законом.
2. для цього я створю інформпривід: акцію протесту "Дитина в авто". Адже водій лексуса прекрасно бачив наліпку дитина в авто! І прекрасно бачив автокрісло - дальнє світло пробило весь наш салон. Між тим, це його не зупинило. Скажіть, а як багато наших співвітчизників возять дітей в автокріслі і пристібнутими? Що сталося б з дитиною, яка б сиділа на руках?
3. після цього оголошую голодування. Так, шкода молока, яке пропаде. Але це робиться для все того ж інформприводу, бо інакше наша преса не напише. Їм треба роздавлені школярі, відпочиваючі на пляжі. Хоча насправді це одне й те саме - як одна шишка прикраває іншу шишку під акомпонемент дрібних сошок. Тобто якщо ти мент на лексусі, то тобі на все накласти.
Я дуже прошу людей підтримати майбутню акцію. Ми підтримаємо не мене у цій справі (свої втрати я понесу у будь-якому разі: заберуть права, попала на гроші), ми виступимо проти оцього прикриванства, продажності судей, несправедливості ДАЇшників.
Власне, це все. Якщо хтось може щось сказати по темі щодо завтрішнього суду - будь ласка, відписуйтеся мені на мобільний 80669134477, бо я буду з дитиною у баби - звідти ближче до суду.
http://gohatto-n.livejournal.com/234524.html
.
А если бы я начал на дороге показывать свои обидки? Неизвестно чем бы это закончилось.
20 см - сичас тормознет - нифига! 
Я сигналю - нифига! 
Вобщем, я ей "Девушка, миленькая куда же Вы сдаете, Вы же мне чуть машину не помяли!" Ответ меня просто убил: "Че пристал козел, отремонтировал бы свою колымагу и еще и мою в придачу" и спокойно потулила в супермаркет. Нет слов, занавес!
